Опис досвіду

ФОРМУВАННЯ ПІЗНАВАЛЬНИХ ІНТЕРЕСІВ

МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

У ПРОЦЕСІ ПРОЕКТНОї ДІЯЛЬНОСТІ

Якщо учень у школі не навчився сам нічого творити, то і в житті він завжди буде лише наслідувати, копіювати…

                                                                                                                                           Л. Толстой

У цьому мінливому світі ми засвоюємо 10% того, що читаємо, 20% того, що чуємо, 30% того, що бачимо, та 90% того, що говоримо та робимо. Враховуючи ці особливості нашого сприйняття, актуальними для успішного навчання та підготовки дітей до майбутнього є методи, які забезпечують їхню активну діяльність у розв'язанні навчальної чи надпредметної проблеми, пов'язаної  з власним життям, грою, працею. Саме таким є метод проектів.

Цей метод є однією з інноваційних педагогічних технологій, що відповідає вимогам Національної доктрини розвитку освіти щодо переходу до нового типу гуманістично-інноваційної освіти, коли увага переноситься на процес набуття школярами знань, умінь, навичок, життєвого досвіду, які трансформуються в компетенції, Концепції загальної середньої освіти в 12-річній школі, Державному стандарті початкової загальної освіти, де зазначається, що учні мають набути достатнього особистого досвіду культури спілкування і співпраці в різних видах діяльності, самовираження у творчих видах завдань. (2; 5)

Проблема реалізації методу проектів в освітньому процесі не є принципово новою. Технологію реалізації методу проектів у шкільній освіті як форми інноваційної діяльності відображено у методологічних розробках засновників методу проектів (Дж. Дьюї, В. Х. Кілпатрик, Е. Коллінгс), в наукових працях В. Беспалька, В. Бондаря, Л. Ващенко, Ю. Громика, О. Пометун, Л. Даниленко, О. Коберника, Н. Масюкової, О. Онопрієнко (8-12).

Проаналізувавши літературні джерела з проблеми дослідження ми з’ясували, що в них акцентовано увагу на категоріальному аспекті методу проектів, а також на його застосуванні в діяльності учнів основної і старшої школи. У педагогічній теорії  недостатньо з’ясовано змістові й процесуальні компоненти реалізації методу проектів, сприятливі для розвитку пізнавальних інтересів молодших школярів. Звідси випливає актуальність проблеми, оскільки пізнавальні інтереси в молодшому шкільному віці виступають провідним мотивом навчання і позначаються на результативності цього процесу. ( 9 )

 Ми об’єдналися у  творчу групу для розв’язання поставленої проблеми.

Мета дослідження  полягала в теоретичному вивченні методу проектів, розробці й  реалізації  проектів на практиці, активному підході до процесу навчання. Для досягнення поставленої мети було сформульовано такі завдання:

1.     Вивчити стан проблеми в психологічній і педагогічній літературі, масовому педагогічному досвіді.

2.     Визначити сутність і структуру методу проектів, його потенціал для розвитку пізнавальних інтересів учнів.

3.     Створити проекти, залучивши до участі у проектній діяльності широке коло учасників (учні, батьки, колеги).

4.     Прагнути до того, щоб наблизити предмет до учнів, а не учнів до предмету.

5.     Розвивати ініціативність, винахідливість, творчість, вдумливе ставлення учнів до практичної роботи.

Дослідження тривало 5 років. Його можна умовно поділити на такі етапи:

Підготовчий – вивчення   досвіду застосування методу проектів у навчально-виховному процесі; аналіз педагогічної і психологічної літератури з проблеми дослідження.

Констатувальний  –  теоретичне обґрунтування застосування методу проектів у розвитку пізнавальних інтересів учнів, визначення умов, за яких відбувається розвиток пізнавальних інтересів учнів шляхом їх залучення до проектної діяльності.

Пошуковий – організація проектної діяльності молодших школярів шляхом розроблення і реалізації навчальних проектів.

Узагальнюючий  – аналіз підсумків  теоретичного дослідження,  розробка заходів по пропаганді та розповсюдженню використання методу проектів серед вчителів міста.                

Ми висунули таке  припущення: проектна діяльність стає ефективним засобом розвитку пізнавальних інтересів молодших школярів, якщо моделюється як процес, що охоплює змістовий, процесуальний і функціональний компоненти, зорієнтовані на розвиток усіх характеристик пізнавальних інтересів учнів й одночасне формування проектних умінь і соціальних навичок.

Формуванню зазначених результатів сприятиме створення і реалізація сукупності об’єктивних і суб’єктивних умов організації навчально-виховного процесу:

·        урахування індивідуальних пізнавальних потреб учнів;

·        забезпечення можливості для осмислення ними мотивів, цілей і результатів навчальної діяльності;

·        розширення і поглиблення сфери застосування пізнавального досвіду шляхом участі в навчальних проектах міжпредметного характеру, які характеризуються високим ступенем пізнавальної активності та самостійності. ( 6 )

Ми шукали нові формі організації навчально-виховного процесу, які дозволили б:

• забезпечити високий рівень знань учнів, уміння самостійно здобувати і застосовувати їх на практиці;

• розвивати кожного учня як творчу особистість, здатну до практичної діяльності в певній галузі;

• залучити кожного учня до активного пізнавального процесу;

• формувати навички пошукової та дослідницької діяльності, розвивати критичне мислення;

• виявляти свої здібності у груповій співпраці, набуваючи комунікативних умінь;

• спілкуватися з ровесниками не тільки, своєї школи, міста, а й інших міст і навіть держав;

• грамотно працювати з інформацією.

Проектна діяльність — одна з найпопулярніших форм організації роботи з учнями, що забезпечує досягнення  зазначеної мети. ( 11 )

Виділяються три групи проявів пізнавальних інтересів учня у навчальній діяльності: інтелектуальна активність, характер самостійної діяльності та емоційні реакції. У процесі проектної діяльності вони будуть мати таке вираження:

       1) інтелектуальна активність учня:    

•   довільне залучення до процесу обговорення задуму проекту та його проблеми, бажання взяти участь у спільному з учителем чи товаришами плануванні діяльності;

•        наявність внутрішнього плану дій;

•        обмін інформацією, отриманою з різноманітних джерел;

•     консультації у вчителя в процесі самостійної творчої діяльності з метою розширити сферу пошуку необхідної інформації, виявити альтернативні способи розв'язання завдання проекту, удосконалити кінцевий продукт діяльності тощо;

•        готовність відповідати на запитання під час презентації проекту.

2) характер самостійної діяльності:

   •  ініціативність і самостійність під час планування діяльності;

•    оперативна мобілізація сил для розв'язання проектного завдання;

•    зосередженість на власній діяльності щодо вирішення проблеми;

•    намагання розв'язати завдання самостійно;

•    завзятість та наявність бажання подолати перешкоди;

•     намагання завершити розробку проекту згідно з визначеним планом;

•     виявлення бажання розробити інший проект.

3) емоційні реакції учня:

•        емоційне піднесення у процесі діяльності, радість відкриття нового;

•      адекватні емоційні прояви щодо спільної роботи над проектом, отриманого результату, набутого досвіду, а також вираження емоцій стосовно роботи інших учасників проекту;

•        позитивна (чи негативна) реакція на завершення проекту;

•      відчуття особистої значущості від долучення до нового виду діяльності.

         Отже, у процесі проектної діяльності створюються умови для роз­витку пізнавальних інтересів. На цій основі й можуть сформуватися внутрішні мотиви учіння, які впливатимуть на різноманітні сфери пізнавальної діяльності учнів.

         Що дають проектні технології учням початкових класів? На нашу думку, завдяки проектним технологіям випускники школи І ступеня можуть адаптуватися у змінних життєвих ситуаціях, стають комунікабельними, критично мислять,  вміють працювати з інформацією.

   Поради педагогам, які прагнуть опанувати метод проектів на практиці

      • Страх зробити щось «не так». У проектній діяльності не існує єдиних рецептів, оскільки вона є глибоко індивідуальною й залежить від саме вашого з учнями проблемного поля, вашої мети діяльності, вибору вами шляхів розв'язання проблеми. Головне — тримати в полі зору ознаки проектної діяльності та принципи, на яких вона будується.

•  Обов'язково ставте для себе довгострокову педагогічну мету

(роз­винути пізнавальні інтереси учнів; допомогти учням полюбити читання; навчити учнів бути відповідальними; здружити колектив дітей; привернути увагу батьків до школи тощо), підпорядковуйте їй зміст діяльності учнів. Відкиньте сумніви — результат обов'язково буде!...

•  Робота над проектом «заради самого проекту». Буває, що педагоги захоплюються зовнішньою формою продукту діяльності чи презен­тацією проекту на шкоду його змістовому наповненню. При цьому учні працюють за вказівками чи зразками, а потім оформлюють «проектну папку». Не забувайте, що проектна діяльність учнів — це «діяльність від усього серця».

•   Надмірне опікування учнями. Надайте дітям можливість виявити свою осо­бистість, ствердити себе у колективі. Дозвольте їм навіть помилитися. Можливо, їхні помилки призведуть до виявлення нових проблем, а звідси — й ідей наступних проектів.

•   Перебільшений оптимізм. Безперечно, проектна діяльність має значний потенціал, але інколи надмірне захоплення соціальною спрямованістю методу проектів за­шкодило виконанню навчальних програм. Нехай робота над навчальним проектом буде для учнів очікуваною подією, а не буденністю.

Ми дійшли висновку, що проектна технологія  дозволяє одночасно і більш ефективно формувати  в учнів низку ключових  компетентностей:

-  вміння самостійно  здобувати знання у будь - якому вимірі «простору навчання»;

- організовувати свою роботу  з розв'язання актуальних проблем  досягнення потрібного результату;

-  формувати навички самоконтролю, самооцінки, самовдосконалення.       Співпраця учнів між собою та з учителем під час виконання проектів сприяє  формуванню соціальної компетентності. Учні навчаються спільно визначати проблеми  і мету діяльності, ефективно співпрацювати, бути ініціативними і відповідальними за прийняття рішень, обґрунтовано долати суперечки та ін.

 Загальнокультурна компетентність передбачає формування конструктивної  діяльності в умовах культурного розмаїття.

 Можливість для учня працювати відповідно до своїх можливостей і рівня підготовки, створення доброзичливої атмосфери, поліпшення психологічних умов навчання сприяє формуванню «здоров'язберігаючої» компетентності.

Проектна технологія дає можливість широко використовувати комп'ютер та Інтернет для пошуку, обробки інформації та роботи з нею, для презентації  матеріалів проекту і, таким чином, формувати компе­тентності з інформаційних і комунікативних технологій.

Застосування проектної технології — один зі шляхів ви­ховання активної особистості, що може взяти на себе ініціативу і діяти у межах правового поля, допомагає формуванню громадянської компетентності.

Отже, застосування проектної технології є важливим засобом сучасної освіти і громадського виховання, роз­витку критичного мислення і творчих здібностей дити­ни.

Приклади учнівських проектів
Проект «Поговорим о Дружбе» 2 кл	Завантажити/Переглянути
Проект «Кошки» 3 кл	Завантажити/Переглянути
Проект «Геометрия вокруг нас» 4 кл	Завантажити/Переглянути
Проект «Океаны Земли» 4 кл	Завантажити/Переглянути

Література

1.    Башинська Т. І.  Проектувальна діяльність // Початкова школа, № 6 - 7, 2003.

2.      Державний  стандарт  початкової  загальної  освіти. – К. 2005.

3.            Жуковська С. В. Впровадження проектної діяльності в роботі вчителя початкових  класів // Початкове навчання та виховання, 2006. с. 2—5.

4.      Забродська Л. М.  Інформаційно – методичне забезпечення проектно – технологічної діяльності вчителя: наук. – метод. посіб. / Л. М. Забродська, О. В. Онопрієнко, А. Д. Цимбалару, Л.Л. Хоружа. – Х.: Вид. група «Основа», 2007.

5.         Концепція загальної середньої освіти. (12 – річна)

6.      Метод проектів: традиції, перспективи, життєві результати // Практико-

зоріентований збірник.   — К., 2003.

7.      Національна доктрина розвитку освіти // Освіта України. - № 33. – 23 квітня. –  2002.

8.      Онопрієнко О. В. Управління проектами в закладах освіти : науково-методичний посібник / Л. А. Онищук, О. В. Онопрієнко, О. О. Клокун. – К., 2004. – 250 с. (Розділ «Науково-методичний супровід проектно-технологічної діяльності суб’єктів освітніх (педагогічних) систем»).

9.      Онопрієнко О. Метод проектів у початковій школі / О. Онопрієнко, О. Кондратюк. – К. : Шкільний світ, 2007. – 128 с. – (Розділ «Метод проектів : теоретичні аспекти»).

10.    Онопрієнко О. Проекти в початковій школі : тематика та розробки занять / О. Онопрієнко, О. Кондратюк. – К. : Шкільний світ, 2008. – 128 с. (Розділ «Метод проектів : актуальні запитання»).

11.    Онопрієнко О. В. Метод проектів: традиції та перспективи / О. В. Онопрієнко // Теорія та методика вивчення природничо-математичних і технічних дисциплін : зб. наук.-метод. праць Рівненського державного гуманітарного університету. – Рівне, 2005. – Вип. 8. – С. 130–134.

12.    Онопрієнко О. В. Проектний день у початковій школі / О. В. Онопрієнко, О. Ф. Коляда // Початкова школа. – 2006. – № 5 – С. 28–30.

13.    Проектна діяльність учителя й учня початкової школи. Програма спецкурсу для вчителів початкової школи / [авт. - уклад. О. В. Онопрієнко, А. Д. Цимбалару]. – К. : СПД Богданова А. М., 2008. – 28 с.